Комісія з журналістської етики відповіла на скаргу журналістки Район.in.ua про скандальний номер «Кварталу»

Комісія з журналістської етики відповіла на скаргу керівниці Херсонської мережі Район.in.ua Євгенії Вірлич щодо новорічного випуску «Студії «Квартал 95», що транслювався телеканалом «1+1». На думку заявниці, в номері «Студії Квартал 95» про переселенку зі Скадовська наявна дискримінація мешканців південної та східної України за ознакою мови, а також дискримінація жінок.  

Про це Комісія з журналістської етики проінформувала на своєму офіційному сайті. 

Наводимо текст відповіді Комісії нижче.

Гумористичні шоу, що створювалися протягом української незалежності, стали одним з неодмінних  аспектів новорічних та різдвяних святкувань для частини української аудиторії. Жарти зазвичай стосувалися широкого спектра тем — від політичної сатири до висміювання мовних, регіональних, релігійних та етнічних ознак населення. Іншування в цих шоу могло стосуватися будь-кого, незалежно від їх статусу в суспільстві. 

І хоча на початках розвитку цього жанру ще в 1990-х така сміливість могла видаватися ознакою нецензурованості та свідченням свободи мистецької діяльності, етичні норми та розвиток суспільного договору призвели до сприйняття частини тем для гумору такими, що потребують ретельного підходу зі сторони авторів.

Читайте також: 95 Квартал, Соколята та Патрон: як гумористи спаплюжили пісню В'ячеслава Хурсенка та порушили авторське право

На жаль, автори гумористичних передач, які набували суспільної ваги та статків коштом значної аудиторії великих телемовників, не завжди встигали за змінами цього суспільного договору. Попри неодноразові скандали, пов'язані з поширенням в шоу дискримінаційних тез, а також повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України у 2022 році, такі шоу як «Квартал 95», «Дизель Шоу» та інші продовжують створювати контент за старими лекалами. Моніторинги медійних громадських організацій неодноразово вказували на гумор, що може спричиняти дискримінацію внутрішньо переміщених осіб та громадян, що перебувають на тимчасово окупованих територіях, мізогінію та пропаганду алкоголізму, а також сексизм та расизм. 

Кодекс етики українського журналіста у пункті 15 наголошує на тому, що ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Він також вимагає уникати вживання образливих висловів та ненормативної лексики. Комісія свідома того, що лінія між гумором і висміюванням певного явища з одного боку, та дискримінацією і мовою ворожнечі з іншого боку є дуже тонкою. Зрештою, свобода вираження поглядів захищає  не лише інформацію чи ідеї, які сприймаються позитивно або розглядаються як необразливі чи залишають аудиторію байдужою, а й ідеї, які ображають, шокують або турбують. Водночас важливими елементами при аналізі здатності певного гумору спричинити дискримінацію є контекст висловлювання та обсяг його поширення.

Загальнонаціональні телеканали, що мають найбільшу аудиторію, мають бути свідомими того, що їх ефіри мають чи не найбільший вплив на формування суспільної думки, на відміну від, приміром, контенту, до якого споживачі отримують доступ за власним бажанням на онлайн-платформах. Як великі медіа, що мають значні ресурси для проведення передвипускової експертизи матеріалів, вони мають проявляти особливу уважність до можливих проявів дискримінаційного гумору та вживати всіх застережних заходів для того, аби уникнути дискримінації та стереотипізації вразливих груп в ефірах.

Коло таких груп є широким і включає етнічні громади та раси (серед інших – роми, євреї, кримські татари, африканці, часто за наслідуванням зі сторони північного сусіда – народи Середньої Азії та Кавказу), релігійні групи (мусульмани, юдеї та інші), ЛГБТІК-спільноти (геї, лесбійки, трансгендерні та квір-люди), соціальні групи (біженці, внутрішньо переміщені особи, мешканці тимчасово окупованих територій), мовні спільноти, люди з інвалідністю та інші групи.

Комісія не відмовляє медіа у свободі вибору тематики для жартів, але закликає їх ретельніше працювати з досвідами аудиторії, адже гумор чи сатира як контент, що передусім створюється з розважальною метою, не мають спричинити додаткової ретравматизації тих, хто може впізнати себе серед героїв скетчів чи сценок. 

Гумор також не має сприяти вкоріненню певних, часто хибних, стереотипів щодо представників певних груп та таврувати їх меншовартісними. 

В минулому цей прийом широко використовувався в продуктах, орієнтованих на декілька ринків водночас (український, російський, ринок так званої СНД), та призвів не лише до спрощеного розуміння етнополітичної ситуації в багатьох країнах, а й нормалізував для значної кількості українського населення відчуття неповноцінності власної культури.

2 січня 2024 року до КЖЕ надійшла скарга від журналістки Євгенії Вірлич щодо новорічного випуску «Студії «Квартал 95», що транслювався телеканалом «1+1». На думку заявниці, цей випуск містить дискримінацію мешканців південної та східної України за ознакою мови, а також дискримінацію жінок.

Безпосередньо у ситуації з показом новорічного шоу «Кварталу 95» телеканалом «1+1» Комісія вітає кроки медіа щодо зменшення шкоди від ефіру шляхом видалення номера з Youtube та монтажу усього випуску задля видалення дискримінаційного скетчу з повного випуску шоу. Хоча вони сталися після бурхливої суспільної реакції, зокрема заяви мера тимчасово окупованого Скадовська, а відео на момент заяви ще продовжує перебувати у відкритому доступі, така реакція вказує на усвідомлення телеканалом шкідливих наслідків, до якого може призвести поширення цього відео в майбутньому. Така реакція контрастує з реакцією колективу творців шоу, які апелюють до «роздування зради на рівному місці» та гри на руку ворогові, що перекидає відповідальність за потенційне порушення на аудиторію.

Якщо дивитися на сцену з внутрішньо переміщеною жінкою зі Скадовська у розрізі як конферансу Юрія Крапова, що звучить до скетчу, так і реакції чоловічого героя, що запрошує героїню скетчу на наступне побачення після розмови, аргументи авторів щодо їх бажання «показати, що ніколи не пізно вчитися говорити українською, навіть якщо ти до цього нею не розмовляв» справді можуть видаватися прийнятними. Втім, гіперболізація мовних особливостей представниці окупованих регіонів видається надмірною і неприродною, досягаючи рівня «азірівки», що досить чітко має негативну конотацію в українському суспільстві та пов’язується з певним історичним періодом та постатями, діяльність яких призвела до триваючої війни.

На думку Комісії, вимоги професійної етики мають поширюватися і на розважальний контент, що створюється задля задоволення потреб медіаспоживачів. 

Дотримання пункту 15 Кодексу, що забороняє поширення дискримінаційних висловлювань та мови ворожнечі, є чи не ключовим для гумористичних шоу. Для того, аби забезпечити їх відповідність вимогам Кодексу, Комісія рекомендує медіа:

• не розділяти українців на «ми» і «вони», особливо в часи війни, сприяючи вкоріненню стереотипів, які розпалюють ворожнечу та формують упереджене негативне ставлення до певної групи людей;
• залучати до створення гумористичного продукту представників дискримінованих груп та/або правозахисників для зменшення ризиків створення дискримінаційного контенту;
• відходити від створення контенту, у якому нормалізована стигматизація певних соціальних груп, навіть попри потенційне бажання певної частини аудиторії медіа його отримувати;
• розробити та впровадити системні заходи для створення недискримінаційного контенту в телешоу, наприклад наявність відділу чи спеціаліста з толерантності та інклюзії, щорічне проходження працівниками медіа тренінгів з недискримінації та гендерної рівності, передбачити спеціальні ресурси на ці заходи, а також регулярно здійснювати систематичний огляд та звітність щодо їх виконання, розробити і впровадити політики рівності і недискримінації в контенті та редакції;
• пам’ятати про важливу роль медіа у формуванні навичок медіаспоживання та виховання власної аудиторії, зокрема у сфері сприяння толерантності у суспільстві.

Нагадаємо, що «Студія Квартал 95» образливо пожартувала про мешканців окупованого Скадовська. Мер окупованого міста зреагував на це. Керівниця Херсонської мережі Район in ua Євгенія Вірлич подала скаргу на «1+1» та «Студію Квартал 95» до Комісії з журналістської етики. Також стало відомо, що акторка зі скандального номера «Кварталу» їздила на відпочинок до окупованого Криму та захоплюється російською культурою. Пізніше, «1+1 media» пообіцяла видалити скандальний номер про переселенку зі Скадовська. Проте, акторів «Студії Квартал 95» з номера про окупований Скадовськ внесли до бази «Миротворець».