Три мери в полоні: реальність Херсонщини
-
-
>
-
>
-
>
2046
Цей текст є авторським блогом. Третій День місцевого самоврядування ці троє міських голів переживають у полоні росіян. Не зустрічають — зустрічають Різдво, новий рік, день народження. Вони переживають. Чинний Херсонський міський голова Ігор Колихаєв (з 28 червня 2022 року в полоні), Голопристанський міський голова Олександр Бабич (з 28 березня 2022 року в полоні) і попередній Херсонський міський голова Володимир Миколаєнко (з квітня 2022 року в полоні).
Всі вони на початку окупації Херсонщини виявили доволі чітку проукраїнську позицію. Володимир Миколаєнко, маючи 62 роки і фактично змогу вільно виїхати, пішов до лав херсонської тероборони. Олександр Бабич та Ігор Колихаєв залишились разом зі своїми містянами в окупованих містах. Я точно знаю, що Колихаєва особисто ненавидів гауляйтер Володимир Сальдо, а Бабича — вже покійний нардеп-зрадник Олексій Ковальов. Миколаєнка також терпіти не міг Сальдо.
Неймовірна кількість свідків підтверджують і нелюдські умови перебування мерів, і власне сам факт. Невеличка купка ідіотів продовжують бачити деяких із них то в Іспанії, то в Монако. Іноді заздрю таким видінням — вони ніби позбавляють жорстоких реалій.
Днями стало відомо про смерть мера Дніпрорудного Євгена Матвеєва у полоні росіян. Я вклоняюсь пам'яті цього чоловіка і сподіваюсь, хоча б після його смерті шана його пам'яті буде гідна в його Україні. І дуже хочу, аби така новина не спіткала інших полонених, зокрема — трьох мерів з Херсонщини.
Кожен із них дуже багато зробив для своїх громад. Настільки багато, що вже за життя заслужили і топонімів на свою честь, і багато інших засобів вшанування. Але більше за все вони заслужили просто бути вільними. Зі своїми родинами. Понад два роки вони — у жорстоких умовах полону росіян. Полон легким не буває.
Днями з'явилась інформація про те, що Ігор Колихаєв у полоні. Його утримують в одній із катівень ФСБ у Криму, існування якої росіяни, звісно, заперечують. Де інші двоє мерів з Херсонщини, невідомо.
Про них майже нічого не пишуть (чому майже?) представники влади. Їх ігнорують ті, хто сьогодні розповідає про «незламний Херсон» на своїх теплих посадах, хоча у лютому-березні 2022 року на тих самих або аналогічних посадах робили все, аби цей незламний Херсон здати разом зі всією областю росіянам. І були вкрай здивовані як шаленому опору місцевих, так і стійкості очільників міст.
І так само втретє пишу. Всім, хто надумає філософствувати на тему «нє фсьо так однозначно», «он предатель», «та работал с русскими, шо там», «давно в Испании загарает» та іншу лобуду, щиро бажаю просто пережити те, що ці троє переживають вже понад півтора рочки. Якщо ви думаєте, що з кимось із них або всіма трьома все гаразд, то і боятись вам нема чого.
Читайте також:
